Дистанційне навчання. Всесвітня історія. 10 клас

Тема: Окупаційний режим у поневолених країнах. Рух опору

Основні поняття:

Колабораціонізм – співробітництво з окупаційною владою урядів, окремих осіб, країн, захоплених фашистською Німеччиною в період Другої світової війни.

Голокост – планомірне і систематичне знищення єврейського народу в роки Другої світової війни.

Новий порядок – режим нещадного терору і насильства.

Основні дати:

25 травня 1940 р. – прийняття плану «Ост»

Завдання до поданого матеріалу:

1. Опрацюйте матеріал

2. Від імені правозахисника підготуйте коротку доповідь на засідання Міжнародної конференції з прав людини на тему: "Уроки Другої світової війни", використавши матеріал нижче.

3 Уявіть, що Вам дана унікальна можливість залишити короткий запис на меморіальній стіні про трагедію Другої світової для людства. Підберіть 2-3 речення - застереження майбутнім поколінням про недопустимість нової війни.

Окупаційний порядок:

Німеччина та її союзники встановили на загарбаних територіях так званий "новий порядок" - режим нещадного терору й насильства. Грабували національні багатства й вивозили до своїх країн мільйони іноземних робітників для примусової праці. Лише з СРСР до Німеччини було вивезено близько 5 млн юнаків і дівчат.

Польщу було перетворено на німецьке генерал-губернаторство, Чехію та Югославію розчленовано, судетські землі приєднано, Богемію і Моравію перетворено на "протекторат", Словаччину проголошено "незалежною державою", Грецію поділено на три зони окупації - німецьку, італійську і болгарську. У Данії, Норвегії, Бельгії, Нідерландах окупанти поставили до влади маріонеткові уряди. Люксембург було включено до складу Німеччини.

В особливому становищі перебувала Франція. Окупанти зберегли у "вільній" зоні її уряд, який провадив політику співробітництва з загарбниками. Тут було ліквідовано демократичні свободи, заборонено політичні партії, розпущено профспілки.

Економіка окупованих країн стала придатком воєнної машини. Так, у 1941 р. 80% залізної руди, 50% вугілля, свинцю, цинку та багато іншої стратегічної сировини, що її споживала промисловість Японії, завозилися з Кореї та Китаю. З Франції гітлерівці забирали 3/4 її сировини і від 50 до 100% промислової продукції. Велика кількість устаткування, продовольства також вивозилась до Німеччини,

Частину окупованої радянської території (у тому числі й тилові райони груп армій) гітлерівське керівництво передало під управління воєнного командування, а іншу - підпорядкувало "східному міністерству" на чолі з Розенбергом і поділило на два так звані рейхскомісаріати: "Остланд" (Прибалтика й більша частина Білорусі) та "Україна". Західноукраїнські землі було приєднано до польського генерал-губернаторства. Буковину й частину Південно-Східної України (Чернівецька, Одеська, Ізмаїльська, частина районів Вінницької, Миколаївської та Херсонської областей) було об'єднано у "дистрикт Трансністрія" й передано Румунії,.

Сенс "нового порядку", як нацисти називали встановлений ними режим, зводився до ліквідації незалежності і суверенітету, всіх демократичних і соціальних здобутків, безмежної економічної експлуатації і свавілля окупантів.

Економіку всіх поневолених країн було поставлено на службу загарбникам. Промисловість працювала на замовлення окупантів. Сільське господарство постачало їх продовольством, робоча сила використовувалася на будівництві воєнних об'єктів.

Мільйони жителів Європи були примусово вигнані на працю до Німеччини. Для утримання населення в покорі широко використовувалася система заручництва і масових екзекуцій. Символами цієї політики було повне знищення жителів сіл Орадур у Франції, Лідице в Чехо-Словаччині, Хатинь у Білорусі. За роки окупації в республіках Прибалтики, в Білорусі, Україні, Російській Федерації гітлерівці знищили більше 10 млн чоловіків, жінок, дітей. Нацистський режим демонстрував усьому світові свою антилюдську сутність.

Історія ніколи не пробачить фашизмові ці нелюдські злочини, що іменувалися "новим порядком".

Війна очима дітей:

Жіночі долі у роки війни:

Рух Опору: